- затаювати
- —————————————————————————————зата́юватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
затаювати — юю, юєш, недок., затаї/ти, аю/, аї/ш, док., перех. Зберігати в таємниці. || Приховувати що небудь. || Не виявляти своїх почуттів, ставлення до кого небудь. Затаїти дух. •• Зата/ювати в собі/ приховувати від інших якісь відомості або почуття … Український тлумачний словник
заначити — чу, чиш, док.; зана/чувати, ую, уєш, недок.; перех., розм. Затаїти (затаювати), приховати (приховувати) … Український тлумачний словник
затаїти — див. затаювати … Український тлумачний словник
затаюваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. ч. до затаювати … Український тлумачний словник
затаювання — я, с. Дія за знач. затаювати … Український тлумачний словник
притаювати — юю, юєш, недок., притаї/ти, аю/, аї/ш, док., перех. Те саме, що затаювати … Український тлумачний словник
приховувати — ую, уєш, недок., прихова/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Класти що небудь у невідоме для інших місце, притримуючи до якогось часу; ховати, заховувати. || Надавати кому небудь таємний притулок на якийсь час, рятуючи від переслідування, якоїсь… … Український тлумачний словник
приховувати — I = приховати 1) (що не виявляти, не показувати, тримати в таємниці), ховати, ховатися (з чим), приховуватися, приховатися (з чим), заховувати, заховати, таїти, таїтися (з чим), у[в]таювати, у[в]таїти, притаювати, притаїти, затаювати, затаїти,… … Словник синонімів української мови